Правила обліку ДТП. Види обліків.
Залежно від категорії учасників дорожнього руху та способу скоєння, на підставі наказу МВС України від 28.12.2005 № 1242 “Про затвердження картки обліку дорожньо-транспортних пригод та Інструкції щодо її заповнення”, усі ДТП поділяються на 10 видів.
Зіткнення – пригода, під час якої транспортні засоби, що рухалися, зіткнулися поміж собою чи з рухомим складом залізниці.
До цього виду належать також зіткнення з транспортним засобом, що раптово зупинився (перед світлофором, через затор у русі чи технічну несправність), і зіткнення рухомого складу залізниці із транспортним засобом, що зупинився або був залишений на колії.
Перекидання – пригода, під час якої транспортний засіб, що рухався, перекинувся. До цього виду пригод не належать перекидання, яким передували інші види пригод.
Тобто, до перекидань відносяться тільки ті пригоди, за яких транспортний засіб, що рухався, втрачає стійкість та перекидається внаслідок упливу несприятливих погодних умов, технічної несправності, неправильного розміщення чи закріплення вантажу, а також через застосування неправильних прийомів керування. Наприклад, якщо автомобіль перекинувся внаслідок перевищення критичної швидкості руху на повороті – це перекидання. Якщо ж водій різко змінює напрямок руху автомобіля після незначного бокового зіткнення з іншими транспортними засобами та внаслідок цього перекидається, то ця пригода кваліфікується як зіткнення.
Наїзд на транспортний засіб, що стоїть – пригода, під час якої транспортний засіб, що рухався, наїхав на транспортний засіб, що стояв, а також на причіп чи напівпричіп. Слід відмежовувати цю пригоду від наїзду на транспортний засіб, котрий раптово зупинився, яка відноситься до зіткнення.
Наїзд на перешкоду – пригода, під час якої транспортний засіб наїхав чи наштовхнувся на нерухомий предмет (опора шляхопроводу чи естакади, стовп, огорожа, дерево, щогла, паркан, будівельні матеріали тощо).
Наїзд на пішохода – пригода, під час якої транспортний засіб (у тому числі вантаж, який перевозиться) наїхав на людину чи вона сама наштовхнулася на транспортний засіб, що рухався.
До наїздів на пішоходів належать також випадки наїзду на людей, які каталися на самокатах, санках, ковзанах, лижах, а також пересувалися в інвалідних колясках без двигуна.
Наприклад, громадянин Б., знаходячись у нетверезому стані, стояв на узбіччі дороги. В момент, коли повз нього проїжджав вантажний автомобіль, він похитнувся у бік проїжджої частини та був збитий замикаючим гаком правого борту вантажівки. Ця пригода кваліфікується як наїзд на пішохода.
Наїзд на велосипедиста– пригода, під час якої транспортний засіб наїхав на велосипедиста чи він сам наштовхнувся на транспортний засіб, що рухався.
Наїзд на гужовий транспорт – пригода, під час якої транспортний засіб наїхав на запряжених тварин або візок, що вони транспортували, або запряжені тварини чи візок, який вони транспортували, ударилися об транспортний засіб, що рухався.
Наїзд на тварин – пригода, під час якої транспортний засіб наїхав на птахів, диких чи домашніх тварин (включаючи в'ючних та верхових), або ці тварини чи птахи наштовхнулися на транспортний засіб, що рухався, і внаслідок чого постраждали люди чи завдані матеріальні збитки.
Падіння пасажира – пригода, під час якої людина випала із транспортного засобу, що рухався, або впала у салоні транспортного засобу (внаслідок різкого гальмування, прискорення чи зміни напрямку його руху).
Падіння пасажирів, що виникають при зіткненнях, перекиданнях чи наїздах транспортних засобів на перешкоду до цього виду ДТП не відносяться.
Наприклад, пасажир автобусу отримав тілесні ушкодження внаслідок падіння від поштовху, що виник при наїзді автобусу на бордюрне каміння. Така пригода буде кваліфікуватися як наїзд на перешкоду.
Падіння вантажу – пригода, під час якої постраждали люди від падіння вантажу, що перевозився. До цього виду належить пригода, що сталася внаслідок відкинутого колесом механічного транспортного засобу предмету.
2 Розподіл ДТП за важкістю наслідків
За важкістю наслідків ДТП умовно розділяють на:
2.1. ДТП з матеріальним збитком
Це якщо в результаті ДТП загиблих і поранених немає, а є тільки матеріальний збиток, незалежно від його розміру.
Матеріальний збиток від ДТП може складатися із вартості:
- ремонтно-відновлюваних робіт при пошкодженні транспортних засобів, вантажів, дорожніх та інших споруд (знаків, огорож, світлофорів, зелених насаджень тощо);
- коштів на виконання функцій правоохоронних органів ( виїзд та дії на місці ДТП, дізнання, слідство та суд);
- надання медичної допомоги постраждалим у ДТП (виїзд на місце ДТП, доставляння постраждалих у медичний заклад, лікування, виплати за соціальним страхуванням);
- збитків від зупинки руху транспортних засобів (зниження швидкості, затори, об’їзди), а також невиробленого продукту через утрату робочого часу.
2.2. ДТП із загиблими або травмованими людьми
Це якщо в результаті ДТП люди отримали тілесні ушкодження або загинули.
Травмованими в результаті ДТП вважаються люди, які внаслідок дорожньо-транспортної пригоди одержали тілесні ушкодження будь-якого ступеня тяжкості і протягом трьох діб звернулися за медичною допомогою до лікувально-профілактичного закладу.
3. Облік дорожньо-транспортних пригод
3.1 Облік ДТП ведеться з метою оцінки стану аварійності, аналізу причин ДТП і
вжиття заходів до їх усунення.
3.2 Обліку на підприємстві підлягають усі ДТП за участю його рухомого складу
незалежно від місця скоєння пригоди, її наслідків та вини водіїв.
3.3 Ведення обліку здійснюється в Журналі реєстрації дорожньо-транспортних
пригод за формою додатка 2 посадовими особами служби безпеки руху (далі — СБР) підприємств або іншими посадовими особами, на яких покладені ці обов’язки керівником підприємства.
3.4 Облік ДТП з потерпілими на підприємствах міського електротранспорту України здійснюється Головдержтехінспекцією міського електротранспорту за періоди три, шість, дев’ять (з наростаючим підсумком) і дванадцять місяців на підставі отриманих від підприємств звітів про дорожньо-транспортні пригоди за формою № 1-МЕТ(авар), затвердженою наказом Держжитлокомунгоспу України від 25.11.2002 № 72.
4. Порядок службового розслідування дорожньо-транспортної пригоди
Службове розслідування ДТП проводиться у два етапи:
- розслідування на місці скоєння ДТП;
- розслідування на підприємстві або в його структурному підрозділі, до якого
належить рухомий склад — учасник пригоди.
Для своєчасного реагування на всі випадки ДТП керівником підприємства
визначаються посадові особи, на яких покладаються обов’язки виїзду та розслідування пригод на місці їх скоєння у робочі та вихідні дні.
Посадові особи підприємства, що прибули на місце ДТП, повинні сприяти
працівникам ДАІ та, при потребі, брати участь в організації надання першої медичної допомоги, відправленні потерпілих до лікувального закладу, а також ужити можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх, організації об’їзду місця пригоди, установлення очевидців.
Службове розслідування ДТП, у яких загинуло до 2 осіб або поранено до 4 осіб, а
також унаслідок яких сталися матеріальні збитки, проводиться комісією підприємства, персональний склад якої встановлюється керівником підприємства.
Службове розслідування ДТП з тяжкими наслідками проводиться комісією
підприємства, до складу якої залучаються, за погодженням, представники Державної технічної інспекції міського електротранспорту, інших установ і організацій, експерти.
4.1 Розслідування дорожньо-транспортної пригоди на місці її скоєння
4.1.1 Під час розслідування на місці пригоди підлягають установленню такі
обставини:
- час пригоди (дата, година, хвилина);
- місце пригоди (маршрут, вулиця, ділянка), наявні орієнтири (будова, опора
контактної мережі тощо);
- вид пригоди (зіткнення, наїзд на перешкоду, пішохода, велосипедиста,
транспортний засіб, падіння пасажира, сходження з рейок, пошкодження контактної мережі тощо);
- наслідки пригоди (загибель, поранення людей, матеріальні збитки);
- відомості про потерпілих (прізвище, ім’я та по батькові, рік народження, місце
роботи, у яку лікувальну установу направлені, ким доставлені, їх стан і отримані травми);
- відомості про осіб, які керували транспортними засобами, та про документи, що
засвідчують їх право керування даним транспортним засобом;
- відомості про очевидців пригоди (прізвище, ім’я та по батькові, місце роботи,
адреса, контактні телефони);
- дані про транспортні засоби, причетні до ДТП, та їх власників;
- наявні пошкодження рухомого складу, трамвайної колії, контактної мережі, інших
транспортних засобів;
- погодні умови (дощ, сніг, туман, ожеледиця тощо);
- дорожні умови (стан дорожнього покриття або трамвайної колії, ухил, криві
ділянки колії та дороги, дорожні знаки, розмітка тощо);
- видимість у напрямку руху, стан освітлення.
Крім того, посадовим особам підприємства, які проводили розслідування на місці
скоєння ДТП, необхідно забезпечити:
- складання схеми ДТП (або одержання за згодою її копії у працівників ДАІ),
проведення фотографування місця пригоди, транспортних засобів, слідів гальмування та
об’єктів, які могли обумовити ДТП;
- отримання пояснень у водія, кондуктора та очевидців стосовно обставин пригоди;
- установлення попередньої причини виникнення пригоди.
4.1.2 Під час розслідування ДТП, пов’язаної зі сходом трамвайного вагона з рейок,
додатково підлягають з’ясуванню:
- місце початку сходу трамвайного вагона з рейок та яка колісна пара візка вагона
зійшла першою;
- технічний стан трамвайної колії та її спеціальних частин на ділянці від місця сходу трамвайного вагона до його зупинки;
- наявність сторонніх предметів, що могли спричинити сходження трамвайного
вагона з рейок.
4.1.3 Під час розслідування ДТП, пов’язаних із пошкодженням контактної мережі на місці їх скоєння, додатково підлягають з’ясуванню:
- границі ділянки пошкодження контактної мережі;
- стан та розміщення пошкоджених частин контактної мережі;
- технічний стан контактної мережі та її спеціальних частин у зоні пошкодження.
4.2 Розслідування дорожньо-транспортної пригоди на підприємстві або в його
структурному підрозділі, до якого належить рухомий склад
У залежності від характеру ДТП під час її розслідування на підприємстві або в його
структурному підрозділі підлягають з’ясуванню:
- відповідність дій водія вимогам
Правил дорожнього руху, затверджених
постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, Правил експлуатації
трамвая та тролейбуса, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 10.12.96
№ 103 та зареєстрованих у Мін’юсті 06.03.97 за № 66/1870 (із змінами) (далі — ПЕТТ), інструкції водія;
- стан здоров’я водія — тверезий, хворий, стомлений (за медичним висновком);
- час проходження водієм виробничих інструктажів з безпеки руху і охорони праці,
стажування на маршруті, навчання з перевірки гальм і навчання щодо дій за екстремальних ситуацій, порушень транспортної дисципліни;
- режим праці та відпочинку водія до ДТП;
- у разі, якщо водій керував рухомим складом у стані алкогольного (наркотичного)
сп’яніння, — час уживання ним спиртних напоїв (наркотичних речовин), проходження передрейсового медичного огляду;
- технічний стан вузлів і агрегатів рухомого складу, несправність яких могла стати
причиною ДТП (за необхідності із залученням експертів);
- види технічного обслуговування і ремонту, які проводилися на рухомому складі до ДТП;
- характер заявок водія (водіїв) на несправності рухомого складу до ДТП та
виконання робіт з їх усунення;
- перелік працівників та посадових осіб, що забезпечували випуск рухомого складу
на лінію;
- час проведення обстеження та ремонту трамвайної колії та (або) контактної мережі на ділянці, де сталася ДТП;
- порушення, якого припустилися посадові особи підприємства та (або) його
структурних підрозділів, на яких покладені обов’язки щодо забезпечення експлуатації рухомого складу та контролю за безпекою руху.
Крім того, у ході службового розслідування ДТП на підприємстві та (або) його
структурних підрозділах підлягає установленню стан профілактичної роботи із
забезпечення безпеки пасажирських перевезень, а саме:
- наявність та ефективність роботи служби безпеки руху або фахівців, на яких
покладено виконання цих функцій щодо запобігання ДТП;
- організація навчання, інструктування та стажування водіїв у відповідності до
встановлених вимог;
- додержання вимог законодавства щодо режиму праці і відпочинку водіїв;
- проведення передрейсового, міжрейсового та післярейсового медичного огляду
водіїв;
- організація роботи з проведення технічного обслуговування і ремонту рухомого
складу відповідно до встановлених вимог;
- організація контролю за експлуатацією трамвая або тролейбуса на маршрутах з
важкими умовами руху;
- проведення обстежень маршрутів міського електротранспорту з метою виявлення
аварійно небезпечних ділянок.