ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРИ НАВАНТАЖЕННІ, РОЗВАНТАЖЕННІ ТА ПЕРЕВЕЗЕННІ ВАНТАЖІВ
Загальні вимоги
17.1.1. При навантаженні, розвантаженні та перевезенні вантажів можуть мати місце такі основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори:
– наїзди під час руху автомобілів, навантажувачів;
– наїзди при мимовільному русі транспортних засобів;
– падіння працюючих з висоти і на поверхні;
– падіння вантажу;
– ураження електричним струмом;
– перекидання автомобілів-самоскидів з відкосів, в яри;
– термічні фактори (пожежі при наливанні або зливанні палива з цистерни автомобіля);
– наявність у повітрі шкідливих речовин (пилу).
17.1.2. Виконання вантажно-розвантажувальних робіт, а також перевезення вантажів повинні здійснюватися відповідно до вимог Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, ГОСТ 12.3.009-76, ГОСТ 12.3.020-80 (розділ 2, пп. 47, 2, 33, 34 цих Правил), а також цими Правилами.
17.1.3. Власник підприємства повинен здійснювати контроль за виконанням вимог безпеки при роботі автомобілів на об'єктах і приймати спільно з власниками обслуговуваних підприємств і організацій заходи для забезпечення безпеки вантажно-розвантажувальних робіт та щодо усунення виявлених порушень.
17.1.4. При централізованих перевезеннях, перед тим як направити автомобілі, вантажно-розвантажувальні механізми та працюють на місце навантаження (розвантаження) вантажів, власник підприємства зобов'язаний перевірити відповідність умов праці вимогам безпеки праці у вантажовідправників і вантажоодержувачів.
Якщо умови роботи не забезпечують безпеку вантажно-розвантажувальних робіт, забороняється направляти на місце навантаження і розвантаження автомобілі і людей до усунення недоліків.
17.1.5. Робота автомобілів на будівельних майданчиках, території промислових підприємств, у кар'єрах тощо допускається тільки з дозволу відповідальних осіб зазначених об'єктів та після проведення з водіями цільового інструктажу у відповідності з діючими нормативними актами з охорони праці.
17.1.6. Навантаження і розвантаження вантажів, кріплення їх і тентів на транспортних засобах, а також відкривання та закривання бортів автомобілів, напівпричепів та причепів здійснюється силами і засобами вантажовідправників, вантажоодержувачів або спеціалізованих організацій.
Навантаження і розвантаження вантажів на автомобілях, обладнаних підіймально-транспортними механізмами, здійснюється водієм.
17.1.7. Водій зобов'язаний перевірити відповідність укладання, розміщення та надійність кріплення вантажів і тентів на транспортному засобі вимогам безпеки, а в разі виявлення порушень – вимагати від особи, відповідальної за навантажувальні роботи, ліквідувати їх.
17.1.8. Способи укладання вантажів повинні забезпечувати їх стійкість, а також можливість механізованого навантаження і розвантаження.
Вантаж повинен бути розміщений, а при необхідності закріплений на транспортному засобі так, щоб він:
– не створював небезпеки водію та оточуючим;
– не обмежував водієві оглядовість;
– не порушував стійкість транспортного засобу;
– не закривав світлові та сигнальні прилади, а також номерні знаки.
17.1.9. Маневрування транспортних засобів з вантажами після зняття з них кріплення не допускається.
17.1.10. Вантажно-розвантажувальні роботи із застосуванням вантажопідіймальних механізмів для вантажів, на які не вказані схеми стропування або зі зміщеним центром ваги, повинні виконуватись під керівництвом особи, призначеної наказом власника організації, що виконує ці роботи.
17.1.11. Вантажно-розвантажувальні роботи вантажопідіймальними механізмами необхідно проводити тільки за відсутності людей (у т. ч. водія) у кабіні (за винятком автомобілів-самоскидів, кабіна яких перекрита спеціальними захисними козирками) або у кузові транспортного засобу;
вони повинні знаходитися поза зоною дії стріли або маневрування навантажувального механізму.
17.1.12. Водіям автомобілів дозволяється за їх згодою виконувати роботи з навантаження і розвантаження вантажів масою (одне місце) не більше 20 кг для чоловіків і 7 кг для жінок.
При цьому відповідальність за організацію і безпечне проведення водіями цих робіт покладається на вантажовідправника і вантажоодержувача, що повинно передбачатися договором.
17.1.13. Вантажно-розвантажувальні роботи виконуються, як правило, механізованим способом за допомогою кранів, навантажувачів або інших вантажопідіймальних засобів, а при незначних обсягах – засобами малої механізації.
17.1.14. У місцях виконання навантажувально-розвантажувальних робіт і в зоні обслуговування вантажопідіймальних механізмів забороняється знаходитися особам, які не мають прямого відношення до цих робіт.
17.1.15. Забороняється виконання будь-яких робіт з обслуговування та ремонту транспортних засобів на відстані ближче 5 м від зони дії вантажно-розвантажувальних машин.
17.1.16. Якщо при навантаженні і розвантаженні виникає небезпека для осіб, які виконують цю роботу, її треба припинити і вжити заходів щодо усунення цієї небезпеки.
17.1.17. Вантажі дозволяється брати тільки з верху штабеля або купи.
17.2. Вантаження, перевезення і розвантаження вантажів
17.2.1. Вантажі, що перевозяться транспортними засобами, по масі поділяються на три категорії, а за ступенем небезпеки при навантаженні, розвантаженні та транспортуванні – на чотири групи.
17.2.1.1. Вагові категорії вантажів:
1 категорія – масою (одного місця) менше 30 кг, а також сипкі, дрібноштучні, що перевозяться навалом і т. п.; 2 категорія – масою від 30 до 500 кг;
3 категорія – масою більше 500 кг
17.2.1.2. Групи вантажів:
1 – малонебезпечні (будівельні матеріали, харчові продукти тощо);
2 – небезпечні за своїми розмірами (негабаритні);
3 – порошать або гарячі (цемент, мінеральні добрива, асфальт, бітум тощо);
4 – небезпечні вантажі згідно з ГОСТ 19433-88.
17.2.2. При постановці транспортних засобів під вантажно-розвантажувальні роботи повинні бути вжиті заходи, що попереджують самовільний їх рух.
17.2.3. Переміщення вантажів 1-ї категорії від складу до місця навантаження або від місця розвантаження до складу може бути організоване вручну, якщо відстань по горизонталі не перевищує 25 м. При більшій відстані такі вантажі повинні транспортуватися механізмами і пристроями.
У виняткових випадках на місцях непостійною навантаження і розвантаження допускається проводити навантаження і вивантаження вантажу масою до 55 кг (одного місця) вручну двома вантажниками.
17.2.4. Транспортування, навантаження та розвантаження вантажів 2-ї та 3-ї категорій на усіх постійних та тимчасових вантажно-розвантажувальних площадках (пунктах) повинні бути механізовані.
17.2.5. При завантаженні кузова автомобіля навалювальних вантажем він не повинен підніматися над бортами кузова (стандартними або нарощеними) і повинен розміщуватися рівномірно по усій площині кузова.
17.2.6. Штучні вантажі, що підносяться над бортами кузова, необхідно ув'язувати міцним справним такелажем (канатами, мотузками). Забороняється користуватися металевими канатами та дротом.
17.2.7. Ящиковый, катно-бочковий та інший штучний вантаж повинен бути укладений так, щоб під час руху (рушанні з місця і крутих поворотах, різкому гальмуванні) він не міг переміщуватися по підлозі кузова. При наявності зазорів між окремими місцями вантажу слід вставляти між ними міцні дерев'яні прокладки і розпірки.
Бочки з рідким вантажем установлюють пробкою догори.
17.2.8. Скляна тара з рідинами приймається до перевезення тільки в спеціальній упаковці. Її необхідно установлювати вертикально (пробкою догори).
Забороняється установлювати вантаж у скляній тарі один на другий (у два ряди) без відповідних прокладок (дощок), що захищають нижній шар від розбивання під час руху.
17.2.9. Порошать вантажі дозволяється перевозити на автомобілях (відкритих кузовах), які обладнані пологами і ущільнювачами, при цьому повинні бути вжиті заходи, що виключають їх розпилювання під час руху.
17.2.10. Водії та робітники, зайняті на перевезенні, навантаженні та розвантаженні пилять вантажів або отруйних речовин, повинні бути забезпечені відповідними засобами індивідуального захисту.
17.2.11. При установці вантажів неправильної форми та складної конфігурації на транспортні засоби, крім вантажів, які не допускається кантувати, їх слід розташовувати таким чином, щоб центр ваги знаходився найнижче.
17.2.12. Вантажі, що перевищують габарити транспортного засобу по довжині на 2 м і більше (довгомірні вантажі), перевозять на автомобілях з причепами-розпусками, до яких вантажі повинні надійно кріпитися.
При одночасному перевезенні довгомірних вантажів різної довжини більш короткі вантажі повинні розміщуватися зверху.
17.2.13. Забороняється:
– перевозити вантажі, що виступають за бокові габарити автомобіля;
– загороджувати вантажем двері кабіни водія;
– навантажувати довгомірні вантажі вище стояків причепа.
17.2.14. При навантаження довгомірних вантажів (труб, рейок, деревини тощо) на автомобіль з причепом-розпуском необхідно залишати зазор між щитом, встановленим за кабіною автомобіля, і торцями вантажу для того, щоб на поворотах та розворотах вантаж не чіпляв за щит. Для запобігання переміщення вантажу при гальмуванні та під час руху під уклон вантаж повинен бути надійно закріплений.
17.2.15. Навантаження і розвантаження напівпричепів-панелевозів повинно проводитися шляхом плавного опускання (підіймання) панелей без ривків і поштовхів.
17.2.16. Напівпричепи повинні завантажуватися, починаючи з передньої частини (щоб уникнути перекидання), а розвантажуватися – із задньої частини.
17.2.17. Вантажно-розвантажувальні роботи в охоронних зонах повітряних ліній електропередач дозволяється виконувати тільки після проведення цільового інструктажу і оформлення наряд-допуску, що видається організацією, відповідальною за виконання робіт.
17.2.18. При здійсненні механізованого розвантаження зерна, буряків і т. п. на приймальних пунктах (або в інших місцях) опрокидывателями, буртоукладчиками водій зобов'язаний встановити автомобіль (автопоїзд) на перекидач, буртоукладчик, загальмувати його, включити нижчу передачу, вийти з кабіни і знаходитися в безпечній зоні в межах видимості оператора.
Забороняється водію зачищати кузов від залишків буряків, зерна і т. п.
17.2.19. При навантаженні транспортних засобів екскаваторами повинні виконуватись такі вимоги:
– що очікують навантаження транспортні засоби повинні знаходитися за межами радіусу дії екскаваторного ковша і ставати під навантаження тільки після дозвільного сигналу машиніста екскаватора;
– які перебувають під навантаженням транспортні засоби повинні бути загальмовані;
– навантаження в кузов транспортних засобів повинно проводитися тільки збоку чи ззаду; перенесення екскаваторного ковша над кабіною автомобіля забороняється;
– навантажене транспортний засіб повинен слідувати до пункту розвантаження тільки після дозвільного сигналу машиніста екскаватора;
– перебуває під навантаженням транспортний засіб повинен бути в межах видимості машиніста.
17.2.20. Розвантаження транспортних засобів біля відкосів, силосних ям, ярів тощо дозволяється за наявності колесоотбойного бруса.
При відсутності колесоотбойного бруса забороняється під'їжджати до брівки розвантажувальної площадки ближче ніж на 3 м.
17.2.21. Небезпечні вантажі і порожня тара з-під них приймаються до перевезення і перевозяться відповідно до вимог Правил перевезення небезпечних вантажів автомобільним транспортом в УРСР та Інструкції з перевезення небезпечних вантажів.
17.2.22. На всіх вантажних місцях, що містять небезпечні речовини, повинні бути ярлики, що позначають: вид небезпечного вантажу, верх упаковки, наявність крихких посудин в упаковці.
17.2.23. Не допускається виконувати вантажно-розвантажувальні роботи з небезпечним вантажем при виявленні невідповідності тари вимогам нормативно-технічної документації, несправності тари, а також за відсутності маркування і попереджувальних написів на ній.
17.2.24. Навантаження небезпечного вантажу на автомобіль та розвантаження його з автомобіля повинні проводитися при виключеному двигуні, за винятком випадків наливання та зливання (нафтопродуктів в автоцистерну), вироблених з допомогою насоса, який установлений на автомобілі і приводиться в дію двигуном автомобіля. Водій в такому разі знаходиться біля пульта керування насосом.
17.2.25. Забороняється:
– сумісне перевезення небезпечних речовин і харчових продуктів або фуражу;
– палити і використовувати відкритий вогонь при навантаженні, розвантаженні та перевезенні вибухонебезпечних, пожежонебезпечних вантажів.
17.2.26. Кузов автомобіля перед подачею до місця. навантаження контейнерів повинен бути очищений від сторонніх предметів, а також снігу, льоду, сміття тощо Дахи контейнерів також повинна бути очищена вантажовідправником (вантажоодержувачем) від снігу, сміття та інших предметів.
17.2.27. Працівникам, які беруть участь у вантажно-розвантажувальних роботах, забороняється знаходитися на контейнері або в середині його під час підіймання, опускання або переміщення, а також на поряд розташованих контейнерах.
17.2.28. Водій зобов'язаний оглянути занурені контейнери з метою визначення правильності вантаження, справності, а також надійності кріплення контейнерів на спеціалізованих напівпричепах або універсальних автомобілях (автопоїздах).
17.2.29. Проїзд людей в кузові автомобіля, де встановлені контейнери, і в самих контейнерах забороняється.
17.2.30. При транспортуванні контейнерів водій зобов'язаний додержуватись таких заходів обережності:
– різко не гальмувати;
– знижувати швидкість перед поворотами, закругленнями та нерівностями дороги;
– звертати особливу увагу на висоту воріт, мостів, контактних мереж, дерев тощо
17.2.31. На автопоїздах-муковозах і цементовозах не дозволяється:
– перебувати на верхній площадці напівпричепа, якщо цистерна знаходиться під тиском;
– підключати і відключати штепсельні роз'єми під напругою;
– працювати при несправних запобіжних клапанах і манометрах, підвищувати тиск вище норми, встановленої в експлуатаційній документації;
– відкривати кришку завантажувального люка або затягувати гайку відкидного болта кришки за наявності тиску в цистерні. Застосовувати будь-які важелі для затягування гайки відкидного болта;
– наносити удари по цистерн, які знаходяться під тиском;
– включати компресорну установку зі знятим огородженням клинопасової передачі.
Для усунення несправностей необхідно автопоїзд відключити від джерела електроенергії, а тиск у цистернах знизити до нуля.
При виконанні робіт на верхній площадці напівпричепа-муковоза необхідно обов'язково встановити у вертикальне положення відкидне огородження.
17.2.32. Завантаження автомобілів на залізничні платформи і їх розвантаження повинні здійснювати відповідні служби залізниць.
Як виняток, допускається участь водіїв у вантаженні або розвантаженні в тих випадках, коли вони здійснюються без застосування вантажопідйомних механізмів ("своїм ходом").
17.2.33. Перед завантаженням автомобілів на залізничні платформи за допомогою вантажопідіймальних механізмів водій зобов'язаний:
– від'єднати клему від акумуляторної батареї;
– у разі завантаження автомобілів ущільненим способом типу "ялинка" довести рівень палива у паливному баці до половини або менше половини його ємності;
– перевірити справність пробки паливного бака і надійність його закриття.
17.2.34. Після завантаження автомобіля на залізничну платформу необхідно переконатися у надійності його кріплення, відсутності на ньому та платформі замаслених обтиральних матеріалів і додаткових ємностей з горючими та мастильними рідинами.
17.2.35. Всі працівники автопідприємств, які направляються у відрядження, повинні перевозитися тільки у пасажирських вагонах. Забороняється перебування людей на платформах (напіввагонах) і в кабінах автомобілів під час руху потяга.
17.2.36. Перевірка стану кріплення перевозяться на платформах автомобілів під час проходження повинна проводитися тільки на зупинках особами, заздалегідь призначеними начальником автоколони (зведеної колони).
17.2.37. На зупинках забороняється відкривати двері для проникнення в кабіну і здійснювати інші дії, які можуть призвести до торкання лінійних проводів високої напруги контактної мережі, навіть у тому випадку, якщо в даний момент контактна мережа над вагоном відсутня.
17.3. Вимоги до вантажно-розвантажувальних майданчиків
17.3.1. Вантажно-розвантажувальні майданчики та під'їзні шляхи до них повинні мати тверде покриття і утримуватись у справному стані; взимку під'їзні шляхи, місця роботи вантажопідіймальних механізмів, стропальників, такелажников та вантажників, трапи (риштовання), платформи, шляхи проходу повинні очищатися від льоду (снігу) і, в необхідних випадках, посипатися піском або шлаком.
Для проходження (підйому) працівників на робоче місце повинні бути передбачені тротуари, сходи, містки, трапи, які відповідають вимогам безпеки.
Місця перетинання під'їзних шляхів з канавами, траншеями і залізничними коліями повинні бути обладнані настилами або мостами для переїзду. Вантажно-розвантажувальні площадки повинні мати розміри, що забезпечують необхідний фронт робіт для встановленої кількості автомобілів і працюючих.
Розвантажувальні площадки біля відкосів, ярів, силосних ям тощо повинні мати надійний колесоотбойный брус висотою не менше 0,7 м для обмеження руху автомобілів заднім ходом.
17.3.2. На майданчиках для укладання вантажів повинні бути позначені межі штабелів, проходів та проїздів між ними. Не допускається розташування вантажів у проходах та проїздах.
Ширина проїздів повинна забезпечувати безпеку руху транспортних засобів і підйомно-транспортних механізмів.
17.3.3. Відповідальність за стан під'їзних шляхів і вантажно-розвантажувальних майданчиків несуть власники підприємств, у віданні яких вони знаходяться.
17.3.4. При розміщенні автомобілів на вантажно-розвантажувальних площадках відстань між автомобілями, що стоять один за одним (у глибину), повинна бути не менше 1 м, а між автомобілями, що стоять поряд (по фронту), не менше 1,5 м.
Якщо автомобілі встановлюють для навантаження або розвантаження поблизу будівлі, то необхідно передбачати колесоотбойный брус, забезпечував відстань між будівлею і задньою частиною автомобіля не менше 0,8 м.
Відстань між автомобілем і штабелем вантажу повинна бути не менше 1 м.
При навантаженні (розвантаженні) вантажів з естакади, платформи, рампи, висота яких дорівнює висоті підлоги кузова, автомобіль може під'їхати щільно до них.У разі різної висоти підлоги кузова автомобіля і платформи, рампи, естакади необхідно використовувати трапи, лати і т. п.
17.3.5. Естакади, платформи, рампи для проведення вантажно-розвантажувальних робіт із заїздом на них автомобілів повинні обладнуватися огородженням, покажчиками допустимої вантажопідйомності і колесовідбійними пристроями. При їх відсутності в'їзд на естакади, платформи, рампи забороняється.
17.3.6. Рух автомобілів і вантажопідіймальних машин на вантажно-розвантажувальних площадках і під'їзних шляхах повинен регулюватися загальноприйнятими дорожніми знаками і покажчиками. Рух має бути потоковим. Якщо з-за виробничих умов потокове рух організувати неможливо, тоді автомобілі повинні подаватися під навантаження і розвантаження заднім ходом, але так, щоб виїзд їх з території площадки відбувався вільно, без маневрування.
17.3.7. Для переходу працюючих по сипучому вантажу, який має велику текучість і здатність засмоктування, слід установлювати трапи чи настили з поручнями вздовж усього шляху пересування.
17.3.8. Освітлення приміщень і площадок, де проводяться вантажно-розвантажувальні роботи, повинно бути не менше 20 лк.